Перші згадки про Судову Вишню археологічні знахідки датують 981 роком. За даними археологічних розкопок залишки валів, які було виявлено у межах Судової Вишні датують X століттям. Про поселення тут людей у ранньохристиянські часи згадується у польських джерелах, які зазначають про «osiedle Deberki XI—XII w., osiedle Czworaki XII—XV». Хто такі Деберки та Чвораки нез’ясовано, проте вони дали назву окремим частинам міста, що збереглися до сьогодні. Неподалік міста також знаходилась могила, яку в народі називали Татарським Копцем.
Назва Судової Вишні походить від староруського прикметника «вишній», «вишня», «вишнє» (слава во вишніх), оскільки дане старослов’янське поселення знаходилось на підвищенні — на Комаровій горі. Однак наймовірніше перебрало найменування від місцевої річки Вишні, безвідносно від етимології виникнення цього гідроніма.
Першу письмову згадку про Вишню (так місто називалося до 1545 року) знаходимо у Галицько-Волинському літописі у 1230 році. У ній повідомляється про пересторогу тисяцького Дем’яна князеві Данилові Романовичу про змову проти нього місцевих бояр та плани убити його в місцевому замку. У 1368 році місто отримало магдебурзьке право, разом з правом від короля на купівлю цієї землі польським шляхтичем Пйотрем Кміта (пол. Piotr Kmitę), а в інших джерелах право на війтівство отримав Йоан з Дембиці. У подальшому місто отримувало нові привілеї у 1537, 1545, 1553, 1576, 1578, 1639 та 1765 роках.
На той час поселення було типовим середньовічним укріпленням: оточене ровом, валом і парканом, захищене також навколишніми ставками, річками та болотами. Місто мало три підйомні мости з 4 баштами. Остання з веж стояла ще у 1839 році.
Перша згадка про те, що Вишня стала місцем розгляду судових справ відноситься до 1393 року, коли руські бояри та урядовці розглядали справу власності на село Новоселиця у Теребовлянській волості. У подальшому від від 1545 року тут почали відбуватися сесії шляхетського суду Перемиської землі, звідки виник прикметник «судова». Лише у 1741 році вперше у документах з’являється назва «Судова Вишня» (Sądowa Wisznia), щоб відрізнити її від інших подібних поселень: Бенькова Вишня біля Рудок, Годовишня біля Городка, Вишенька біля Крукеничів. Через це невірними є спроби пояснення походження назви міста від однойменної назви садового дерева чи тлумачення про те, що тут «судили і вішали» людей.
